Зміст "Контексту"

Зміст "Контексту"
Явний та потаємний

text-context[you know]ukr.net

text-context[you know]ukr.net

Цей сайт є офіційною сторінкою, на якій представлені мої тексти та супутня інформація. Проте це не означає, що text-context.org.ua є лише особистим веб-ресурсом. "Контекст" є відкритим до будь-яких дописів.

Умови запозичення текстів сайту, а також мої контакти побачите тут. На головну сторінку сайту "Текст-Контекст" можна перейти тут.

Наразі все. Смачного читання!

Коментувати...

З повагою, упорядник сайту Петро Яценко
08.01.2009

ТАКОЖ У ЦІЙ РУБРИЦІ:

К О Н Т Е К С Т

|

інтерв'ю

Забужко: «Це книга про любов і смерть»

Подерв'янський: "Усiх їх я посилаю на..."

Дяченко: "Населений острiв" з'їв нас цiлком

Роздобудько: "У мене немає кризи"

Карпа: "Відправ працедавця пiд три чорти!"

Нестайко: "Я й досi пишу"

Мушкетик: "Мене били за "психологiзм"

Кожелянко: "Я став забобонним"

Дереш: "Ніяких потойбічних тварин"

Іваничук: «Я народився письменником».

Шевчук: "Я - модерніст"

|

новини

Анабазис Надії Степули

Вистава «Інкрустації»

"Сатисфакція" Вільяма Шекспіра у перекладі Андрія Бондаря

Вроцлав. Зустріч із публікою у кав'ярні "Літератка"

Сергiй Жадан одружився

"Конрада" отримав Жадан

П'ять книжок на тисячу фунтiв (оновлено)

Помер Мілорад Павич

ЖЖ з нами

Мир, дружба, жуйка

|

рецензії

«Маски та маскування»

Історична проза Юрія Камаєва

Гаррі Дереш із Лео-Хогвардса

Шкляр та повія

|

статті

Не підписуйте цей договір!

Ощадкнижки лiтераторiв

Акуратний розтин ЛІТконкурсу

|

"Львівська сага"

Ліле і Мадо

Золота мавпа

|

Текст

Короткий путівник із галицького сексу

Січкарня, або Остання подорож мого діда

Святий Антоній і чекісти

Галина Пагутяк, "Зачаровані музиканти"

Повернення придурків

Дерево бодхі (уривок)

Улюблена коза селянина Сидорова

|

Люди із Заходу

Князі та «Coca-Cola»

Полювання на образи

Латиноси та жовтий м'ячик

Real men's poetry

Різдвяна історія

Лірика маршу

Че Гевара (фолк-балада). З Трофейного щоденника

По той бік клітки

Люди зі Заходу

Нє наш чєловєк

|

Наша кнопка:

|

Наші друзі:

т е к с т

|

ГОРА

На краю широкої річкової долини здіймалася гора. Напевне, ще в період останнього зледеніння на Землі намилося це узвишшя та вичовгалася долина. За тисячі років ріка пересунулася на схід, торувала інший шлях. Глибока, швидкоплинна, без печаті років на виду. А сумовита гора залишилася. Старіла, поступово усідалася, гладшала. Ручай крижаної води вибігав із підгір’я, поспішав глибоким яром до великої води.

|

Літаючий уламок планети у космосі

Біліше за сніг

Чому канапка завжди падає маслом донизу, ще вологий ескіз - тушшю до підлоги, а предмети, через неуважність випущені з рук, потрапляють у найбільш потаємні місця?..

|

Лукій умирає

Лукій, коли вмирав, то телефонував перш зятеві: "Корову бери – й не думай! Зараз молочне в ціні, а вона молода – ще викупиться тобі, побач!"

|

Дота

"В DoTa гравець не може керувати спорудами чи юнітами , усю свою увагу концентрує на герої, якого вибирає на початку гри". Wiki.

|

Дай п`ять

- Що робиш?
- Пакую, розпаковую.
(Із розмови користувачів ПК)

|

Перший хрест од дороги

Підводою, з Малих Сорочинець у Миргород, швидила Олена. На соломі, без тями, зігнувся її Василь.

|

Пасха

- Ірочко, ти мені поясни, хіба обов'язково тягнути їжу до церкви? Це підвищує її калорійність і поживність? Я й без того здатен все це спожити. У мене в барі і винце не найгірше знайдеться. Арі, скажи їй, - промовив Філіп і вийшов з кухні.

|

Ватерлоо

Залізничний вокзал Ватерлоо у Лондоні вечорами багатолюдний. Саме в такий час я люблю там бувати. Я глянув на величезний годинник – він показував 18:00, як і того дня, коли я прибув сюди 9 років тому, в грудні 2000 року…

|

Свіфт

Корабель повертається з високих широт, пливучи у хмарі криків, стогонів і лютої лайки. Звуки позамерзали в студених широтах й повисли бурульками на линвах, відтак ожили, розтанувши на сонці. Замерзлі звуки - це, здається, у Свіфта...

|

Чоловік шукає Кафку

Немає місця на жодну нірвану...
З останнього інтерв’ю
Івана Павла Другого, записаного
Вітторіо Мессаре

|

Преторіанці

ПОВЕРНЕННЯ ДОДОМУ

Ще вчора Фінський.
З запахом сечі.
З якого в тамбур. Як у Царство Боже.
П’ять рибин і московські калачі.
Короткий шмон валізний уночі.
Золотоверхий.
Випадкові перехожі.

|

Маківка

Продавала червону маківку...
По закутках носила...з душі випльовувала...
Словом пестила та серцем дешевила...
В середині маківок багато, на шляху – нові...
Викинеш стару квітку...увіткнеш носа в новий запах...
Почнеш пестити словом...

|

Прозорі мольберти Рене Магріта

Строгі люди сиплються наче дощ на вулиці строгі.
Чорний чоловік із обличчям добрим – один серед них.

|

Немовля з палаючого будинку

Будинок загорівся раптово і без жодних видимих причин. Мабуть, ніхто й не подумав би виносити звідти якісь речі, бо полум’я було занадто сильним.

|

Аногрог

Листів було п’ять, акуратно перев’язаних червоною стрічкою. Він знайшов їх у внутрішній кишені мертвого вояка. В стиснутій долоні знаходився шматок паперу, який підхопив вітер, коли він розігнув йому пальці.

|

Політ у минуле

Космічний корабель приземлився у віддаленому сибірському селищі, там, де проминуло її дитинство. Він сяяв і переливався скалками скляних новорічних іграшок. То був той самий картонний космічний корабель, в якому першокласниця Настя з’явилась на новорічному святі в школі. Він був синього кольору, як і її очі, в яких відображалось небо.

|

Рекомендація видань до рецензії:

text-сontextukr.net

|